Суддя ВССУ Станіслав Кравченко взяв участь у міжнародній конференції з питань удосконалення механізмів розслідування

13.02.2013 12:10

Суддя судової палати у кримінальних справах ВССУ Станіслав Кравченко взяв участь у міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення механізмів розслідування та контролю в діяльності правоохоронних органів Республіки Білорусь», яка відбулася 8 лютого 2013 року в Мінську. Також від України були запрошені керівник Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму апарату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юрій Бєлоусов та директор Міжнародного фонду «Центр суддівських студій» Наталія Верещінська.   

Основні питання, які обговорили учасники заходу, стосувалися забезпечення ефективного кримінального розслідування та розгляду справ щодо злочинів проти правосуддя, запровадження дієвого контролю за виконанням кримінальних покарань, визначення шляхів виправлення засуджених з метою зниження рецидивної злочинності. Зокрема, директор Науково-практичного центру проблем зміцнення законності та правопорядку Генеральної прокуратури Республіки Білорусь Володимир Хомич наголосив, що одним із важливих завдань сучасної кримінальної політики є оптимізація системи видів покарання та їх застосування. Як альтернативу позбавленню волі,  переконаний доповідач, необхідно ширше застосовувати штраф та інші види покарання.

Особливу увагу під час роботи конференції було приділено проблемам захисту прав осіб, які тримаються під вартою. Станіслав Кравченко у своїй доповіді зупинився на заходах, необхідних для попередження катувань та жорстокого поводження щодо осіб, які перебувають під вартою.

«Незважаючи на те, що минуло чверть століття з часу прийняття Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, проблеми, у вирішенні яких мав сприяти цей документ, залишаються актуальними й сьогодні», – зазначив суддя. Про це свідчить практика Європейського суду з прав людини, який досить часто встановлює порушення ст. 3 (Заборона катування) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На жаль, констатував Станіслав Кравченко, поки що не вдалося вирішити ці проблеми і в Україні.

 На думку доповідача, для ефективної реалізації визначених Конвенцією положень, насамперед потрібно, щоб кримінальне процесуальне законодавство унеможливлювало застосування тортур. «Дуже важливо, щоб кримінальне процесуальне законодавство та підзаконні нормативні акти, що регламентують діяльність правоохоронних органів, містили положення про забезпечення гарантій підозрюваного та обвинуваченого», – наголосив Станіслав Кравченко.

Зокрема, він поінформував учасників конференції про реформування кримінальної юстиції України, звернувши увагу на механізми, передбачені новим Кримінальним процесуальним кодексом України. Так, зазначив Станіслав Кравченко, у ст. 206 КПК встановлено загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини. Відповідно до її положень слідчий суддя у разі виявлення в межах територіальної юрисдикції суду порушення прав особи, яка утримується під вартою, має право зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує відомості, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, або не звільнена з-під варти після внесення застави, він зобов’язаний постановити ухвалу щодо негайної доставки цієї особи до слідчого судді для з’ясування підстав тримання під вартою. У разі надходження заяви про застосування насильства слідчий суддя повинен забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи та доручити відповідному органу досудового розслідування перевірити факти, викладені у заяві.

Найбільш дієвий механізм запобігання катуванням та іншому жорстокому поводженню, на думку доповідача, передбачений ст. 95 КПК. Згідно з цією статтею суд має право обгрунтовувати свої висновки щодо доведеності вини лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Натомість, підкреслив Станіслав Кравченко, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, які були отримані під час проведення досудового слідства.

Наталія Верещінська поінформувала про ще одну новелу КПК – запровадження інституту слідчого судді, детально зупинившись на його статусі та повноваженнях. Перевага інституту слідчого судді, зазначила Наталія Верещінська, полягає в тому, що він не входить до системи правоохоронних органів, які безпосередньо здійснюють розслідування, і є незалежним.

Учасники конференції висловили сподівання, що напрацьовані висновки та пропозиції сприятимуть удосконаленню механізмів розслідування і контролю в діяльності правоохоронних органів та забезпеченню прав громадян. 

 

Меню
Контакти:
Судовий збір
Офіційне видання