У разі прийняття рішення про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, суд повинен вирішити питання щодо їх подальшого влаштування та адресного стягнення аліментів

20.03.2017 16:00

Відповідно до рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин ст. 170 Сімейного кодексу України, у батьків було відібрано дітей без позбавлення батьківських прав, а також стягнуто аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу) кожного, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття.

Ухвалюючи рішення, суди виходили із доведеності невиконання батьками своїх обов'язків із виховання неповнолітніх дітей.

Проте колегія суддів ВССУ не повністю погодилася з висновками нижчестоящих судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Сімейного Кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2–5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

У п. п. 2–5 ч. 1 ст. 164 СК України зазначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Застосувавши до спірних правовідносин норму статті 170 СК України та відібравши дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав, суд, при цьому, дітей нікому не передав.

Крім того, стягнувши аліменти з батьків на утримання неповнолітніх дітей, суд не вказав, на користь кого має проводитися таке стягнення.

Отже, суд першої інстанції, як і апеляційний суд не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.         

 

Із повним текстом ухвали ВССУ у цій справі (№6-17297 св 16) можна буде ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Меню
Рух справ
Контакти:
Судовий збір
Офіційне видання
Повідомити про корупційне правопорушення