Суддя, секретар пленуму ВССУ Дмитро Луспеник взяв участь в обговоренні змін до процесуального законодавства

07.04.2017 15:15

7 квітня 2017 року розпочала роботу конференція «Реформа процесуального законодавства: ефективне судочинство чи нові виклики?», організована Радою з питань судової реформи, Проектом Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» та газетою «Юридическая практика».

Проведення зазначеного заходу обумовлене доопрацюванням Радою з питань судової реформи проектів змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства.

Крім того, Проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» визначений Президентом України як невідкладний. Законопроект містить ряд законодавчих новел, а його прийняття сприятиме подоланню процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту прав в Україні.

Участь у конференції від ВССУ взяли суддя, секретар пленуму ВССУ Дмитро Луспеник, суддя, вчений секретар НКР ВССУ Олег Ткачук, заступник керівника апарату Валентин Сердюк, директор департаменту забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах Світлана Глущенко.

«Нам потрібна нова філософія судового процесу, в якому суддя буде виконувати виключно роль арбітра», – зазначив у вступному слові заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов. Нова філософія, за його словами, полягає у тому, що суд повинен знайти розумний баланс між часом розгляду справи, його складністю, ціною позову тощо. Таким чином, суди повинні дотримуватися рівноваги між приватним інтересом – щоб сторона у справі могла користуватися можливістю судового оскарження стільки разів, скільки це теоретично можливо, та публічним – забезпечити ефективність судочинства.

Виступаючи на конференції, Дмитро Луспеник звернув увагу присутніх на те, що інститут судової юрисдикції є фундаментальним з точки зору забезпечення модусу доступності правосуддя та реалізації повноти судової влади, яка відбивається у забезпеченні кожному рівних можливостей у здійсненні права на судових захист. При цьому Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанням судової юрисдикції та розмежуванню її видів у контексті принаймні двох статей: п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод.

Не секрет, що проблема розмежування компетенції суду існує в багатьох країнах. Не є виключенням і Україна, в якій судова система представляє собою достатньо складний устрій, особливо відносно юрисдикції судів.

Дмитро Луспеник звернув увагу на проблему уніфікації поняття «юрисдикція» у чинних процесуальних кодексах. Серед іншого, суддя ВССУ зазначив, що у процесуальному законодавстві відсутнє легальне визначення таких термінів як «юрисдикція», «компетенція», «підсудність», «підвідомчість».

Надалі доповідач зазначив, що одним із найбільш гостродискусійних питань у доктрині та практиці залишається питання щодо розмежування предметної юрисдикції загальних та спеціалізованих судів і подолання колізій (конфліктів) юрисдикції. На сьогодні законодавство не містить чітких критеріїв, які б дозволяли віднести ту чи іншу справу до певного виду юрисдикції, що, по-перше, створює складнощі у реалізації особою права на судовий захист та порушує її право на доступ до суду, й, по-друге, призводить до зниження ефективності судочинства через неправильне застосування судами процесуальних норм, що регулюють інститут судової юрисдикції.

Традиційним є виокремлення двох критеріїв для розмежування юрисдикції цивільних, господарських та адміністративних судів, зокрема: а) суб’єктний склад; б) характер спірних правовідносин. Проте, незважаючи на певний рівень усталеності зазначених критеріїв, вони, однак, не дозволяють подолати усі колізії юрисдикцій, що виникають на практиці.

Суддя ВССУ вважає, що ця проблема, як свідчить судова практика, не може бути вирішена лише завдяки формуванню судової практики ВСУ або відповідними вищими спеціалізованими судами і її вирішення потребує відповідних змін у законодавстві.

Дмитро Луспеник відзначив, що проекти процесуальних кодексів відійшли від розмежування юрисдикцій в залежності від сторін спору (суб’єктний критерій), й акцентували увагу на предметному критерії, що дозволить подолати конфлікт судових рішень різних судових юрисдикцій. Доповідач навів відповідні норми проектів кодексів, які вирішують ці питання. Допомогти цьому має новий суддівський орган – Велика Палата Верховного Суду, яка й вирішуватиме міжюрисдикційні спори. 

Загалом робота заходу передбачає п’ять панельних дискусій, які охопили найбільш актуальні тематики реформування процесуального законодавства, зокрема такі: «Нові правила юрисдикції: війна закінчена?», «Завдання судочинства: процес vs результат», «Порядок у суді! Форми та стадії судового процесу», «Судові витрати: в пошуках ідеальної формули», «Підтримка міжнародного комерційного арбітражу: ламаємо старі стіни».

В обговоренні взяли участь судді Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, судів апеляційної та першої інстанцій, представники Адміністрації Президента України, Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, народні депутати України, науковці, міжнародні та національні експерти.

Меню
Рух справ
Контакти:
Судовий збір
Офіційне видання