Судді ВССУ взяли участь у заходах з нагоди Європейського дня цивільного правосуддя та презентації «Школи професора Комарова»

31.10.2017 13:45

За рішенням Ради Європи та Європейської комісії, ухваленим у 2003 році, щороку 25 жовтня в країнах континенту відзначають «Європейський день цивільного правосуддя». Метою цього свята є підвищення рівня поінформованості громадян держав-членів Ради Європи про громадянські права і повсякденну роботу судових органів.

У заходах з нагоди відзначення Європейського дня цивільного правосуддя, які пройшли у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого 27 жовтня 2017 року, від ВССУ взяли участь заступник Голови ВССУ Марина Червинська та суддя Лідія Мазур.

Зі вступним словом виступив професор, проректор з навчально-методичної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Вячеслав Комаров, який презентував присутнім авторський проект – «Школа професора Комарова». Місія  проекту – просування у професійне середовище високих стандартів і авторських методик та інновацій в освітній діяльності та наукових дослідженнях, мета – створення інтелектуального майданчика для обміну ідеями, інформацією, досвідом, поширення кращих професійних практик,  досягнень вітчизняної та світової юриспруденції.

Про важливість розвитку цивілістичної науки в Україні та започаткування проекту, спрямованого на її підтримку, у своєму вітальному листі авторові проекту відзначили Голова ВССУ Борис Гулько та секретар Пленуму ВССУ Дмитро Луспеник. Вони висловили переконання, що створення авторської школи є сміливим, виваженим, правильним рішенням і таким, що має істотні перспективи в поліпшенні якості науки і практики цивільного процесу. Лише системне вивчення та вирішення складних теоретичних та практичних проблем може забезпечити ефективний та поступовий рух у напрямі вдосконалення існуючих знань, сприяти їх практичному втіленню.

«Україна надзвичайно потребує сучасних фахівців у галузі права, які мають володіти не тільки належною теоретичною підготовкою, а й високим рівнем практичних навичок та вмінь і тим самим спроможних забезпечити якісно новий рівень юридичної и особливо судової практики», ­– йдеться у листі.

Також з нагоди відзначення Європейського дня цивільного правосуддя було проведено колоквіум щодо застосування та імплементації Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод у цивільному судочинстві та новел до Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, які були прийняті Верховною Радою України 3 жовтня 2017 року.

У ході зазначеного заходу Марина Червинська представила доповідь на тему «Проблемні питання судового контролю за виконанням судових рішень».

«Виконання судових рішень є невід’ємною складовою цивільного процесу та запорукою реалізації особою права на судовий захист. У зв’язку з цим невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, становить порушення права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – зазначила доповідач.

У своєму виступі суддя ВССУ нагадала про постановлене ЄСПЛ у 2009 році пілотне рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» та нещодавнє безпрецедентне рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України», в яких констатовано системну проблему щодо невиконання в Україні рішень національних судів. «Незважаючи на те, що констатована у відповідних рішеннях ЄСПЛ проблема систематичного невиконання рішень національних судів не лежить у площині судового контролю за їх виконанням, ефективне вжиття заходів такого контролю на сьогодні є вкрай актуальним як одного із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження. Водночас результати аналізу відповідної судової практики свідчать про наявність проблем як у реалізації судами контролю за виконанням судових рішень, так і в дотриманні при цьому прав та балансу інтересів сторін виконавчого провадження», – підкреслила Марина Червинська.

За її словами, зазначена проблема обумовлена багатьма чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчого регулювання, відсутністю взаємодії судів з органами Державної виконавчої служби, недобросовісністю сторін виконавчого провадження тощо.

Марина Червинська також звернула увагу присутніх на проблемні питання розмежування цивільної та адміністративної юрисдикцій щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних виконавців чи інших посадових осіб державної виконавчої служби, навівши відповідні правові позиції з цього питання Верховного Суду України та ВССУ.

Окремо доповідач висловила правову позицію ВССУ щодо порядку застосування статті 378 ЦПК, яка передбачає заміну сторони виконавчого провадження, та акцентувала увагу учасників колоквіуму на проблемі, внаслідок якої порушуються строки розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Підсумовуючи, заступник Голови ВССУ підкреслила, що існуючі проблемні аспекти здійснення судового контролю за виконанням судових рішень зумовлені різними чинниками, а їх вирішення потребує як вжиття заходів законодавчого характеру, так і заходів, спрямованих на вдосконалення існуючої судової практики та забезпечення ефективної діяльності органів Державної виконавчої служби.

Із доповіддю на тему «Транспарентність та відкритість судового розгляду в контексті реформування цивільного судочинства» виступила суддя ВССУ Лідія Мазур.

Аналізуючи проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Лідія Мазур зазначила, що одним із основних питань, яке стало перед законодавцем, є питання практичного впровадження принципів рівності, відкритості, гласності, а також правової визначеності та остаточності судових рішень. Ключове місце серед зазначених принципів займає транспарентність (прозорість) та відкритість судового розгляду.

Зупинившись на аналізі окремих норм міжнародних документів з прав людини, Лідія Мазур навела найважливіші з них, які гарантують належний процес (право на справедливий судовий розгляд), включаючи елемент права на громадський суд. Серед яких –  Загальна декларації прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та інші.

На думку доповідача, сьогодні є очевидним, що відкритість більше не означає лише фізичну присутність на процедурних етапах, а й включає електронний аспект. Зокрема, важливу роль в інформуванні громадськості відіграє веб-сайт суду, сторінка суду в соціальних мережах тощо. Так, в проекті закону передбачається, що трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов'язковому порядку.

Найважливішим аргументом на користь прозорості судів є право на справедливий судовий розгляд, оскільки транспарентність гарантує уникнення в процесі упередженості, свавілля та незаконності. Отримання доступу до матеріалів справи є одночасно попередньою умовою гласності, відкритості судового засідання та елементом справедливого судового розгляду.

Відкритість та прозорість гарантують, що суди працюють передбачуваним та загальнодоступним чином, що сприяє правовій визначеності, зауважила суддя ВССУ. На її думку, розуміння діяльності суду та практики судочинства може розвинути правові знання громадян та підвищити рівень обізнаності у цій сфері. Нарешті, чим прозоріший суд, тим вищим є його авторитет.

Проаналізувавши підходи до транспарентності та відкритості судового розгляду, Лідія Мазур висловила переконання, що зміни до законодавства, які пропонуються, стануть тією силою, що забезпечить реалізацію права на справедливий судовий розгляд, забезпечення якого є одним з основоположних принципів демократичного суспільства у розумінні Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів.

Свої доповіді також представили професор, проректор з навчально-методичної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Вячеслав Комаров, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Олександр Дроздов, голова Київського районного суду м. Харкова Світлана Шаренко, суддя Апеляційного суду Харківської області Лариса Швецова, професор, завідувач кафедри цивільного процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Костянтин Гусаров та інші.

 

  

Меню
Рух справ
Контакти:
Судовий збір
Офіційне видання
Повідомити про корупційне правопорушення