Організація без зволікань

07.08.2017 11:28

ВС зможе розпочати роботу без ускладнень завдяки переведенню найбільш кваліфікованих працівників апарату вищих спец судів та модернізації АСД

ВІКТОР КАПУСТИНСЬКИЙ, керівник апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, кандидат юридичних наук

На тлі завершення формування персонального складу Верховного Суду на перший план виходять питання визначення організаційних заходів, необхідних для забезпечення швидкого та ефективного функціонування установи. При цьому під час формування ВС не може бути, як здається на перший погляд, простої компіляції чи перенесення досвіду функціонування вищих спеціалізованих судів та ВСУ.

Заходи на початку

Сучасна концепція судової реформи зумовила появу абсолютно нової за своєю організаційною та функціональною формою інституції – ВС. Водночас очевидним є те, що перші кроки, які мають бути здійснені на цьому етапі, повинні відповідати задекларованим критеріям ефективності,   вирізнятися продуманістю та раціональністю, що дозволить повною мірою розпочати реалізацію потенціалу установи та, відповідно, закласти фундамент, на якому суд належним чином виконуватиме свою основоположну функцію.

Частиною 5 ст. 147 закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено початковий етап – «здійснення дій щодо реєстрації новоутвореного суду як юридичної особи та представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами». На цьому етапі Державна судова адміністрація приймає рішення про призначення тимчасового виконувача обов’язків керівника апарату нової установи, який за сприяння ДСАУ та у співпраці з апаратом вищих спеціалізованих судів та ВСУ повинен організаційно «запустити» її роботу.

Заходи, зі здійсненням яких пов’язується початковий етап організаційного забезпечення функціонування ВС, можна умовно розглядати як процесуальні та поза процесуальні. Під першими слід розуміти заходи, пов’язані з організаційним забезпеченням процесу здійснення судочинства, а під другими – комплекс дій, необхідних для забезпечення функціонування ВС як органу державної влади. З огляду на те що проекти процесуальних кодексів ще перебувають на розгляді Верховної Ради, то вартим уваги є саме позапроцесуальний аспект.

Для «запуску» роботи ВС як державного органу, юридичної особи публічного права першочерговим є вжиття позапроцесуальних комплексних заходів, які стосуються таких сфер:

  • документального забезпечення роботи установи, у складі якої є чотири касаційні суди та Велика Палата;
  • інформаційно-технічного забезпечення роботи суддів і працівників апарату, взаємодії між автоматизованими (комп’ютеризованими) системами як елементами організації процесуальної роботи новоутвореного ВС;
  • правового, науково-аналітичного та інформаційно-статистичного забезпечення діяльності новообраних суддів; юридичного забезпечення функціонування суду як державної установи; фінансового забезпечення; кадрового забезпечення суддів та апарату (управління персоналом);
  • ресурсного та побутового забезпечення роботи установи, суддів та працівників апарату; охорони державної таємниці, режимно-секретної та мобілізаційної роботи; запровадження стандартів спілкування суду із громадянським суспільством у процесі становлення його комунікаційної стратегії з метою формування довіри тощо.

 Потреба в апараті

 Функцію організаційного забезпечення та реалізації зазначених заходів законодавством покладено на апарат суду. Тому на початку роботи ВС та його Пленуму якнайшвидшого вирішення потребує питання формування апарату Суду.

Системний аналіз норм, які регламентують порядок зайняття посад державних службовців апарату ВС, дає підстави для висновку про існування як загального, так і особливого (спеціального) порядків правового регулювання цього питання. З огляду на правила правозастосування це надає останньому пріоритетного значення щодо загальних норм у сфері державної служби в системі правосуддя.

За змістом ст. 21 закону «Про державну службу», вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу, а згідно із п.2 цієї статті існують інші випадки, передбачені згаданим законом. Наведена норма як загальна дає можливість для органів державної влади шляхом прийняття спеціального законодавства визначати особливі правові порядки для зайняття окремих посад державних службовців, що вважається дієвим інструментом для підвищення ефективності здійснення повноважень, пов’язаних із виконанням функцій держави.

Особливі випадки зайняття таких посад визначено як законом «Про державну службу», так і іншими нормативно-правовими актами. Так, ст. 91 закону «Про державну службу» встановлює особливості проходження державної служби в окремих органах влади. Особливий, тобто позаконкурсний, порядок призначення на посаду і звільнення з посади встановлено, зокрема, Регламентом Верховної Ради для керівника апарату ВР.

Таким чином, якщо закон  «Про державну службу» легітимізує законодавчу альтернативу – існування винятків із загального правила щодо призначення державних службовців інакше, ніж за результатами конкурсу, то закон «Про судоустрій і статус суддів» (як спеціальний) імперативними нормами фактично встановлює особливі випадки призначення на посади державних службовців, закріплені в додаткових багатоступеневих механізмах.

У такому сенсі виявляється логічною і такою, що відповідає наведеним нормам закону «Про державну службу», конструкція ч.1 ст.150 закону «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції обслуговування, а також оплата праці та соціальні гарантії працівників апарату місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату ВС, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, ДСАУ регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим актом.

Регламентація таких особливостей міститься у нормах  п.4 ч.2 ст. 39, п.3 ч.6 ст. 42, ч.4 ст.155 закону «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими керівника апарату ВС, його заступників за погодженням голови відповідного суду призначає та звільняє голова ДСАУ. Цими нормами проведення конкурсу для зайняття посади керівника апарату та його заступників не передбачено, на відміну від призначення інших держслужбовців категорії «А» у системі правосуддя, де про таку процедуру прямо говориться в кожній статті законодавства щодо відповідних посад. Аналіз наведеної норми засвідчує, що процедурні особливості, окреслені у спеціальному законі, є саме тими випадками, що передбачають призначення на відповідні посади державної служби з дотриманням інших процедур та кореспондуються із ч.4 ст.5 закону «Про державну службу».

Отже формування корпусу державної служби в апараті ВС може відбутися за таким порядком:

1) загальним, але без обов’язкового проведення  конкурсу згідно із ч.5 ст.22 закону «Про державну службу» (застосовуватиметься тимчасово, на початковому етапі роботи суду);

2) загальним (конкурсний добір), який визначено законом «Про державну службу» та відповідними нормами закону «Про судоустрій і статус суддів» (застосовуватиметься постійно після завершення початкового етапу); 

3) особливим (конкурсний добір не передбачено), який установлено окремими нормами (виняток): п.4 ч.2 ст.39, п.3 ч.6 ст.42, п.5 ч.4 ст.153, ч. 4,5 ст.155 закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо державних службовців категорії «А».

Кадрове забезпечення

З огляду на колізійність загальних і спеціальних норм, наявність нечітких та дублюючих процедур призначення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, проблем розмежування повноважень органів судової влади та їх посадових осіб, суддівського самоврядування а також з метою уникнення різних тлумачень і практики застосування порядку призначення на посади державної служби (у тому числі категорії «А») в апараті ВС це питання потребує невідкладного вирішення.

Варто врахувати, що одним із можливих шляхів його розв’язання є переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу посаду категорії «А», що узгоджується з п.4 ч.1 ст.15 та ч.5 ст.22 закону «Про державну службу», за умови дотримання приписів п.4 ч.2 ст.39, п.3 ч.6 ст.42, п.5 ч.4 ст.153, частин 4,5 ст.155 закону «Про судоустрій і статус суддів». Адже у випадку несприйняття відповідної норми, якою передбачено застосування правового механізму переведення на посади державної служби, проведення тільки конкурсу (конкурсів) на відповідні посади потребуватиме великих витрат часу, відлік якого розпочнеться лише після затвердження Пленумом ВС штатного розпису за поданням Голови Суду (п.2 ст.156 закону «Про судоустрій і статус суддів»).

Необхідно звернути увагу на те, що затримка призначення на посади державних службовців категорії «А» (які відповідно до п.3 ст.156 закону «Про судоустрій та статус суддів» очолюють структурні підрозділи, що здійснюють організаційне забезпечення діяльності касаційних судів) та інших державних службовців апарату ВС, помічників суддів прогнозовано призведе в перші місяці до гальмування як роботи ВС загалом, так і відповідних касаційних судів у його складі.

З метою недопущення таких проблем та негативних наслідків ці питання потребують додаткового узгодження в межах компетенції між головою ДСАУ, головами відповідних судів, Комісією з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, т.в.о. керівника апарату.

Разом з тим варто зазначити, що реалізація механізму призначення працівників апарату ВС має нормативні особливості, оскільки цей суд за своєю правовою природою, державною та соціальною місією є правовим наступником вищих спеціалізованих судів і ВСУ. Тому для призначення працівників апарату ВС може бути передусім застосована ч.5 ст.22 закону «Про державну службу», якою передбачено, що в разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення держслужбовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов’язкового проведення конкурсу.

Таким чином, завершення формування суддівського складу нового ВС потребує вирішення питання щодо кадрового забезпечення апарату за рахунок найбільш кваліфікованих працівників апарату вищих спеціалізованих судів, ВС та невідкладного юридичного оформлення їх переведення на відповідні посади в апараті ВС за процедурами, що узгоджуються з вимогами законодавства.

Передумовою таких дій має бути затвердження за погодженням із ДСАУ тимчасового положення про апарат ВС, тимчасових структури і штатного розпису апарату ВС. Такі дії на практиці дозволять невідкладно призначити в установленому порядку працівників апарату, в тому числі й на посади патронатної служби – помічників суддів.

«Перезавантаження» діловодства

Наступним кроком є забезпечення  функціонування автоматизованих систем діловодства, які сьогодні використовують діючі суди, та їх модернізації, адаптації до новел процесуального законодавства з урахуванням особливостей організаційної форми ВС. Апарату ВС необхідно до початку роботи установи підготувати «перезавантаження» електронного діловодства відповідно до вимог процесуального закону, потреб і нової кількості користувачів та з урахуванням особливостей функціоналу системи, вимог до обміну інформацією, продуктивності, до технічного захисту даних тощо. Лише за таких умов буде ефективно забезпечено початок роботи ВС.

Із цією метою необхідним є невідкладне проведення попередніх правової, технічної та фінансової експертиз модернізації  автоматизованої системи діловодства та вироблення прийнятних практик її інтеграції до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому варто зауважити, що непродуманість чи поспішність кроків призведуть до проблем функціонування ЄСІТС, що є вкрай небажаним (прикладом можуть слугувати проблеми, що виникли із функціонуванням програмного продукту, розробленого для новоутворених державних установ, без проведення відповідних експертиз, наслідком чого стали додаткові фінансові витрати, збої в роботі та негативна оцінка суспільства).

З огляду на сказане абсолютно очевидним є той факт, що від початкової ефективної організаційної складової, професійної взаємодії всіх органів та відповідних посадових осіб згідно з процедурами, визначеними законодавством, залежить подолання всіх ризиків ще до початку роботи найвищого судового органу держави.

За умови неналежної організаційної підготовки роботи останнього (з одночасним припиненням роботи чинних судів) виникнуть ризики обмеження права громадян на доступ до правосуддя.

У цьому контексті цілком очевидним є те, що часу на організаційні вагання в питанні адміністрування апарату ВС немає. Новопризначеним суддям має бути запропонована консолідована та належно підготовлена «дорожня карта» початкового етапу роботи. Саме зважений професійний підхід і застосування напрацьованого досвіду дозволять забезпечити якісну та швидку реалізацію як процесуальних, так і позапроцесуальних складових роботи ВС.

Разом із тим визначення подальших напрямів удосконалення форми та змісту апарату найвищого судового органу, оптимізація процесів судового та загального діловодства (у тому числі електронного) мають відбуватися з урахуванням найкращого світового, насамперед європейського, досвіду, із застосуванням новітніх міжнародних методик і практик. Але з огляду на вітчизняні особливості.

Меню
Рух справ
Контакти:
Судовий збір
Офіційне видання